Анна Безрук, менеджерка Комітету з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації, взяла участь у щорічному форумі Медичних закупівель України «Правила гри 2026: стратегія закупівель МЗУ», що об’єднав понад 300 експертів, постачальників та ключових стейкхолдерів ринку. 

Під час форуму команда МЗУ презентувала плани закупівель на 2026 рік. Так, цьогоріч закупівлі медичних товарів здійснюватимуться за 27 напрямами на загальну суму 14,3 млрд грн. Серед ключових новацій – запровадження рамкових угод на декілька років, використання нецінових критеріїв відбору, а також диверсифікація процедур закупівель залежно від строків постачання. 

Окрему увагу було приділено темі змішаного фінансування договорів керованого доступу (ДКД). Механізм ДКД функціонує в Україні з 2022 року і вже демонструє свою ефективність як інструмент доступу до інноваційного лікування. Зокрема, у 2025 році держава спрямувала 2,4 млрд грн на закупівлі інноваційних препаратів у межах ДКД – це близько 15%  бюджету на закупівлі медичних товарів. Важливим кроком стало ухвалення у грудні 2025 року Постанови КМУ №1704, яка відкрила можливість фінансування інноваційних лікарських засобів у межах ДКД одночасно за рахунок державного, регіональних бюджетів та бюджетів закладів охорони здоров’я. Фактично йдеться про перехід від моделі централізованих закупівель до моделі партнерства та спільної відповідальності. У цьому контексті ключовими залишаються питання практичної реалізації механізму, узгодження очікувань держави, регіонів і бізнесу, управління потенційними ризиками, а також забезпечення головної мети – реального розширення доступу пацієнтів до інноваційної терапії. 

Анна Безрук представила позицію експертної спільноти під час панельної дискусії «Змішане фінансування ДКД: як об’єднані бюджети держави та регіонів розширять доступ пацієнтів до інноваційних ліків». 

Компанії-члени Комітету загалом позитивно оцінюють концепцію агрегованого попиту та об’єднання бюджетів.  Модель, що поєднує ресурси державного та регіональних бюджетів, кошти лікарень і донорські програми, є потенційно ефективною. Вона може розширити фінансування закупівель і доступ пацієнтів до інноваційного лікування, зокрема для препаратів із позитивним висновком ОМТ, щодо яких переговори не розпочинаються або не просуваються через бюджетні обмеження.  

Попри оптимізм щодо нових механізмів, бізнес-спільнота наголошує на важливості деталізації процесів. Зокрема, для стабільної роботи бізнесу  необхідно розуміти: 

• яка частка регіональних бюджетів буде спрямована на регіональні ДКД; 

• за яким принципом регіони прийматимуть рішення щодо фінансування; 

• яким буде механізм розподілу фінансування між центральним і регіональними бюджетами. 

Анна Безрук також звернула увагу на питання строків переговорного процесу. Після отримання позитивного висновку ОМТ компанії, як правило, готові розпочинати переговори одразу, однак на практиці між отриманням висновку та стартом переговорів іноді проходить значний час. Асоціація вже зверталась з офіційною позицією до МОЗ з проханням ініціювати відповідні зміни до законодавства з метою чіткого визначення строків початку переговорів щодо укладення ДКД після оприлюднення відповідного висновку з оцінки медичних технологій та строків тривалості переговорів на кожному з етапів. 

Тому принципово важливим  для ринку є закріплення чітких процедурних строків, зокрема: 

• чіткий таймінг початку переговорів після отримання позитивного висновку ОМТ; 

• визначені строки зворотного зв’язку від МЗУ після подання пропозицій компаніями; 

• визначені часові рамки для кожного етапу переговорного процесу. 

Для стимулювання інновацій важливо забезпечити прозорі процедури, передбачувані переговорні строки та чітко визначені бюджети (та їх співвідношення) для ДКД, а також загальну прогнозованість регуляторного середовища, зокрема, стабільність правил, послідовність їх застосування та зрозумілі алгоритми прийняття рішень.  Саме поєднання цих факторів може створити більш стабільне середовище для розвитку інновацій та допоможе досягнути головної мети – покращення доступу до лікування для українських пацієнтів. 

Бізнес-спільнота залишається відкритою до співпраці та готова долучатися до напрацювання ефективних механізмів змішаного фінансування ДКД та інших законодавчих рішень. Водночас принципово важливо, щоб ці механізми були чітко врегульовані на практиці – із визначеними процедурами, строками, ролями сторін та передбачуваними правилами реалізації, що дозволить забезпечити їх реальне застосування та покращити доступ пацієнтів до лікування. 

Eba.com.ua