У Міністерстві охорони здоров’я України відбулося чергове засідання Секторальної робочої групи «Охорона здоров’я», присвячене  підготовці до запуску Українського фармацевтичного агентства, виконанні євроінтеграційних зобов’язань у сфері охорони здоров’я, а також подальшій координації медичної гуманітарної допомоги.

До зустрічі долучилися міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, заступники міністра Марина Слободніченко, Марія Карчевич та Ігор Копач, керівник програми охорони здоров’я Бюро ВООЗ в Україні Дін Кернс, а також інші представники міжнародних партнерів, дипломатичних установ і профільних організацій.

“Щиро дякую міжнародним партнерам за незмінну підтримку України та експертну допомогу. Зі свого боку ми продовжуємо системну роботу над реформуванням галузі, виконанням євроінтеграційних зобов’язань і зміцненням стійкості системи охорони здоров’я.”

зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

Одним із ключових питань засідання стала підготовка до повноцінного запуску Українського фармацевтичного агентства - нового органу державного контролю у фармацевтичній сфері. 

Важливо, що наразі вже виконано значний обсяг підготовчої роботи у цій сфері.. Зокрема, уряд ухвалив рішення про створення нового регуляторного органу, визначено його основні повноваження, структуру та модель фінансування.

Наступним етапом стане конкурс на  керівника агентства. Для цього наразі вже триває формування конкурсної комісії, до складу якої мають увійти представники пацієнтських та антикорупційних організацій, академічної спільноти й міжнародних партнерів. Оголосити конкурс планують восени 2026 року, а всі етапи відбору проходитимуть публічно та транслюватимуться онлайн.

Також під час засідання Марина Слободніченко презентувала  поточний стан виконання євроінтеграційних зобов’язань у сфері охорони здоров’я.  Важливо, що у межах переговорного розділу 28 «Захист прав споживачів та охорона здоров’я» Україна вже виконала значний обсяг роботи. Із 71 завдання близько 40% заходів, запланованих на 2026 рік, уже реалізовано, решту планують завершити до кінця року.

Серед основних результатів:  оновлення регулювання медичних виробів, косметичної продукції, клінічних досліджень лікарських засобів та оцінки медичних технологій. Водночас триває робота у сферах громадського здоров’я, транскордонної медичної допомоги, контролю за тютюновими виробами та регулювання речовин людського походження.

Для посилення інституційної спроможності Україна також залучає міжнародну експертну підтримку та розширює можливості для навчання фахівців. Зокрема нещодавно, з європейськими партнерами домовилися організувати практичне навчання українських фахівців у лабораторіях Страсбурга у сфері SoHO (речовин людського походження).

Крім того, МОЗ спільно з ВООЗ готує дорожню карту виконання Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС. У документі визначать подальші завдання, індикатори їх виконання, можливі ризики та потреби у підтримці партнерів. Презентувати дорожню карту планують у вересні.

Ще одним питанням засідання стала координація медичної гуманітарної допомоги, зокрема визначення потреб, надходження вантажів та їх розподіл між закладами охорони здоров’я. Поточні результати цієї роботи представила заступниця міністра з цифровізації Марія Карчевич.

Зокрема, від початку повномасштабної війни за координації МОЗ Україна отримала понад 18 тисяч тонн медичної гуманітарної допомоги загальною вартістю більш як 22 млрд грн. До її надання долучилися урядові установи, міжнародні організації та бізнес із понад 60 країн світу. 

Допомога охоплює лікарські засоби, медичні вироби та обладнання, автомобілі швидкої допомоги, генератори й інші необхідні товари. Інформація про кожну поставку та її подальший розподіл обліковується в системі “MedData”. Це дає змогу прозоро відстежувати надходження і використання гуманітарної допомоги. Крім того, за підтримки ВООЗ сформовано стратегічні запаси критично важливих медичних товарів для оперативного реагування на надзвичайні ситуації.

Водночас потреби системи охорони здоров’я у гуманітарній підтримці залишаються. Це пов’язано з регулярними російськими атаками, руйнуванням медичних закладів, втратами санітарного транспорту та складною ситуацією у прифронтових регіонах.

Зокрема, заклади охорони здоров’я й надалі потребують лікарських засобів, медичних виробів та обладнання, автомобілів швидкої допомоги, а також ресурсів для оперативного реагування на наслідки обстрілів. 

Moz.gov.ua