Оновлення інформації з безпеки лікарських засобів, що містять вальпроат та споріднені речовини (вальпроєва кислота, натрію вальпроат, напівнатрію вальпроат, вальпромід) за результатами огляду сигналів Комітетом з оцінки ризиків у фармаконагляді (PRAC) на

Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку проведення експертизи заявник повинен вносити зміни до інструкції для медичного застосування лікарського засобу у разі отримання нових даних, включаючи приведення інструкції для медичного застосування у відповідність до затвердженої інструкції для медичного застосування оригінального (референтного) лікарського засобу та гарантувати, що інформація про лікарський засіб відповідає сучасним науковим знанням.

08 – 11 червня 2026 року

З огляду на наявні дані в літературі, PRAC вважає, що зберігається невизначеність щодо ризику порушень нейропсихічного розвитку після впливу вальпроату на батька під час «вікна ризику» у період сперматогенезу, а отже, це залишається важливим потенційним ризиком. PRAC ухвалив рішення зберегти запобіжні заходи, зазначені в інструкції для медичного застосування, а також додаткові заходи щодо мінімізації ризику. Остаточний звіт про дослідження PASS TANGO буде очікуватися перед розглядом будь-яких суттєвих змін до чинних заходів щодо мінімізації ризику, з огляду на суперечливі результати в наявних на даний час дослідженнях. Однак необхідне оновлення інформації, наведеної в інструкції для медичного застосування, оскільки чинна інструкція описує лише результати дослідження PASS щодо батьків, тоді як інші наявні (епідеміологічні) дослідження показали неоднозначні результати. Вважається важливим відобразити цю інформацію в інструкції для медичного застосування з метою забезпечення прозорості, щоб медичні працівники та пацієнти мали доступ до точної та актуальної інформації, а також щоб врахувати сукупність наявних даних щодо цього потенційного ризику. Додаткові заходи з мінімізації ризиків слід оновити відповідно до запропонованих оновлень.

Отже, PRAC ухвалив рішення, що власники реєстраційних посвідчень препаратів, що містять вальпроат, повинні подати заявки на внесення змін з метою внесення поправок, як зазначено нижче. З огляду на вже наявні формулювання в деяких інструкціях для медичного застосування, ВРП повинні адаптувати текст до конкретних лікарських засобів (новий текст підкреслено та виділено жирним шрифтом, видалений текст – закреслено).

• Розділ «Особливості застосування»

Застосування у пацієнтів чоловічої статі

Дані ретроспективного обсерваційного дослідження свідчать про підвищений ризик порушень нейропсихічного розвитку у дітей, народжених від чоловіків, які отримували лікування вальпроатом протягом 3 місяців до зачаття, порівняно з дітьми, народженими від чоловіків, які отримували лікування ламотриджином або леветирацетамом. Однак інші дослідження не вказують на підвищений ризик порушень нейропсихічного розвитку після впливу вальпроату на батька. Отже, наявні дані є суперечливими, а причинно-наслідковий зв’язок із вальпроатом залишається невизначеним (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Як запобіжний захід лікарі, які призначають лікарський засіб, повинні поінформувати пацієнтів-чоловіків про цей потенційний ризик (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю») та обговорити необхідність застосування ефективних методів контрацепції, у тому числі для партнерки, під час застосування вальпроату та щонайменше протягом 3 місяців після припинення лікування. Пацієнти-чоловіки не повинні ставати донорами сперми під час лікування та щонайменше протягом 3 місяців після припинення лікування.

Пацієнти чоловічої статі, які лікуються вальпроатом, повинні регулярно проходити огляд у лікаря, який призначає лікарський засіб, для оцінки того, чи залишається вальпроат найбільш прийнятним засобом лікування для пацієнта. Для пацієнтів чоловічої статі, які планують зачати дитину, слід розглянути відповідні альтернативні варіанти лікування та обговорити їх. У кожному конкретному випадку слід оцінювати індивідуальні обставини. Рекомендується, за необхідності,

звернутися за консультацією до фахівця, який має досвід лікування <епілепсії> <біполярного розладу> <або> <мігрені>.

Для медичних працівників та пацієнтів-чоловіків доступні інформаційні матеріали. Пацієнтам-чоловікам, які застосовують вальпроат, слід надати посібник для пацієнтів.

• Розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»

Потенційний ризик порушень нейропсихічного розвитку у дитини, батько якої отримував вальпроат протягом 3 місяців до зачаття

Дані ретроспективного обсерваційного дослідження, проведеного в 3 скандинавських країнах, свідчать про підвищений ризик порушень нейропсихічного розвитку у дітей (віком від 0 до 11 років), народжених від чоловіків, які застосовували вальпроат як монотерапію протягом 3 місяців до зачаття, порівняно з дітьми, народженими від чоловіків, які застосовували ламотриджин або леветирацетам як монотерапію, зі скоригованим відношенням ризиків (ВР) 1,50 (95 % ДІ 1,09–2,07). Скоригований кумулятивний ризик порушень нейропсихічного розвитку становив від 4,0 % до 5,6 % у групі пацієнтів, які отримували вальпроат, порівняно з 2,3 % до 3,2 % у групі пацієнтів, які отримували ламотриджин/леветирацетам як комбіновану терапію. Кількість пацієнтів, які брали участь у дослідженні, була недостатньою для вивчення взаємозв’язків з конкретними підтипами порушень нейропсихічного розвитку. Обмеженість дослідження полягала, зокрема, в потенційній плутанині за показаннями та у відмінностях у тривалості спостереження між групами пацієнтів. Середня тривалість спостереження за дітьми у групі пацієнтів, які отримували вальпроат, становила від 5,0 до 9,2 року порівняно з 4,8 і 6,6 року для дітей у групі пацієнтів, які отримували ламотриджин/леветирацетам. Iснує підвищений ризик порушень нейропсихічного розвитку у дітей, народжених від чоловіків, які застосовували вальпроат протягом 3 місяців до зачаття, хоча причинно-наслідковий зв’язок з вальпроатом не був підтверджений. Крім того, в дослідженні не оцінювався ризик порушень нейропсихічного розвитку у дітей, народжених від чоловіків, які припинили застосування вальпроату більш ніж за 3 місяці до зачаття (тобто допускається поява нового сперматогенезу без впливу вальпроату).

Інші обсерваційні популяційні дослідження не виявили підвищеного ризику порушень нейропсихічного розвитку у дітей, народжених від чоловіків, які отримували вальпроат як монотерапію протягом 3–4 місяців до зачаття, порівняно з чоловіками, які отримували ламотригін або леветирацетам як монотерапію.

Відмінності в дизайні досліджень, зокрема контроль за факторами, що можуть спричиняти спотворення результатів, та відбір популяції, можуть сприяти розбіжностям у результатах досліджень. Крім того, наявні дані свідчать про те, що до виявленого зв’язку можуть сприяти інші фактори, окрім впливу вальпроату, зокрема супутні захворювання батька. Загалом, дані щодо підвищеного ризику порушення нейропсихічного розвитку у дітей, батьки яких отримували вальпроат протягом 3 місяців до зачаття, є суперечливими, а причинно-наслідковий зв’язок із вальпроатом залишається невизначеним.

Як запобіжний захід лікарі, які призначають лікарський засіб, повинні поінформувати пацієнтів-чоловіків про цей потенційний ризик (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю») та обговорити необхідність застосування ефективних методів контрацепції, у тому числі для партнерки, під час застосування вальпроату та щонайменше протягом 3 місяців після припинення лікування (див. розділ «Особливості застосування»). Пацієнти-чоловіки не повинні ставати донорами сперми під час лікування та щонайменше протягом 3 місяців після припинення лікування.

Пацієнти чоловічої статі, які лікуються вальпроатом, повинні регулярно проходити огляд у лікаря, який призначає лікарський засіб, для оцінки того, чи залишається вальпроат найбільш прийнятним засобом лікування для пацієнта. Для пацієнтів чоловічої статі, які планують зачати дитину, слід розглянути відповідні альтернативні варіанти лікування та обговорити їх. У кожному конкретному випадку слід оцінювати індивідуальні обставини. Рекомендується, за необхідності,

звернутися за консультацією до фахівця, який має досвід лікування <епілепсії> <біполярного розладу> <або> <мігрені>.

Dec.gov.ua