Громадська організація «Асоціація фармацевтів України» звернулася до Національної служби здоров’я України з пропозиціями щодо вдосконалення умов виконання договорів про реімбурсацію. Йдеться про ситуації, коли аптечний заклад не може забезпечити постійну наявність лікарського засобу або медичного виробу з повною реімбурсацією через його фактичну відсутність у виробників, імпортерів чи постачальників.

 

Коли виконання договору залежить не лише від аптеки

Відповідно до підпункту 5 пункту 8 Типової форми договору про реімбурсацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 136, аптечний заклад зобов’язаний забезпечувати безперервну наявність щонайменше одного лікарського засобу, вартість якого підлягає повній реімбурсації, за кожною міжнародною непатентованою назвою. Аналогічна вимога передбачена і щодо медичних виробів.

АФУ підтримує необхідність забезпечення максимальної доступності лікарських засобів для пацієнтів у межах програми реімбурсації. Водночас Асоціація звертає увагу, що фактичне виконання цієї вимоги залежить не лише від організації роботи конкретної аптеки.

Аптечний заклад може своєчасно формувати замовлення, планувати товарні запаси та мати необхідні фінансові ресурси, однак не має можливості впливати на обсяги виробництва лікарських засобів, їх імпорт, наявність на складах дистриб’юторів або стабільність поставок.

 

Воєнні ризики посилюють проблему з доступністю препаратів

Особливо відчутною ця проблема стала в умовах воєнного стану. Бойові дії, пошкодження виробничої, складської, транспортної та енергетичної інфраструктури, обмеження логістичних маршрутів та затримки імпорту періодично призводять до тимчасової відсутності окремих лікарських засобів у доступних для замовлення пропозиціях постачальників.

За інформацією, отриманою Асоціацією від учасників фармацевтичного ринку, у різні періоди серед доступних для аптек позицій були відсутні окремі препарати, що підлягають повній реімбурсації.

У таких випадках аптечний заклад об’єктивно не може виконати вимогу щодо безперервної наявності відповідного препарату, навіть якщо належно організував закупівлі та вжив усіх можливих заходів для його замовлення.

 

Аптека не повинна відповідати за процеси, яких не контролює

АФУ наголошує: аптечний заклад як суб’єкт роздрібної торгівлі не виробляє лікарські засоби, не контролює їх ввезення в Україну та не може гарантувати наявність конкретної торговельної позиції у виробника, імпортера або дистриб’ютора.

Саме тому застосування вимоги щодо безперервної наявності препаратів має враховувати реальну можливість аптеки придбати та отримати необхідний товар.

Покладення відповідальності на аптечний заклад у ситуації, коли препарат об’єктивно відсутній у доступних каналах постачання, фактично означає відповідальність за обставини, на виникнення та усунення яких аптека не має впливу.

Особливо серйозні наслідки такий підхід може мати для аптечних закладів, які працюють на прифронтових, деокупованих територіях та у громадах зі складною логістикою. Додаткові фінансові й адміністративні ризики для таких аптек не сприятимуть головній меті програми реімбурсації — забезпеченню пацієнтів необхідними лікарськими засобами.

 

АФУ пропонує розмежувати причини відсутності ліків

Асоціація вважає за необхідне на нормативному рівні відокремити випадки, коли аптечний заклад не забезпечив наявність препарату з причин, які залежали безпосередньо від нього, від ситуацій, коли виконати такий обов’язок було неможливо через зовнішні обставини.

До останніх, зокрема, належать відсутність препарату у виробників, імпортерів або постачальників, а також неможливість його доставки до конкретного місця провадження господарської діяльності.

У зверненні до НСЗУ АФУ пропонує ініціювати внесення змін до Типової форми договору про реімбурсацію та передбачити, що вимога щодо безперервної наявності лікарського засобу або медичного виробу застосовується за умови його фактичної наявності у доступних аптечному закладу постачальників і можливості поставки.

 

Як аптека може підтвердити об’єктивну відсутність препарату

Водночас запропонований Асоціацією підхід не передбачає автоматичного звільнення аптечного закладу від відповідальності лише за фактом відсутності препарату. Аптека повинна мати можливість підтвердити, що вжила достатніх заходів для його замовлення.

Такими підтвердженнями можуть бути дані електронних систем замовлення постачальників, повідомлення про відсутність товару, відмови у виконанні замовлення, інформація про сформовані, але не виконані заявки, а також інші об’єктивні дані, що засвідчують неможливість придбати необхідний лікарський засіб або медичний виріб.

На думку АФУ, за наявності таких підтверджень тимчасова відсутність препарату не повинна вважатися порушенням умов договору про реімбурсацію.

 

До внесення змін потрібні чіткі роз’яснення НСЗУ

Окремо Асоціація просить НСЗУ до нормативного врегулювання цього питання надати аптечним закладам роз’яснення щодо порядку оцінки випадків тимчасової відсутності лікарських засобів, вартість яких підлягає повній реімбурсації, якщо така ситуація виникла з незалежних від аптеки причин.

Для аптечних закладів важливо розуміти, які саме обставини враховуватиме НСЗУ, які документи або електронні дані можуть слугувати підтвердженням належних дій аптеки та яким чином оцінюватиметься фактична доступність препарату у постачальників.

 

Баланс між відповідальністю аптек і реальними можливостями ринку

Запропоновані АФУ зміни спрямовані не на послаблення вимог до аптечних закладів, а на формування справедливого та пропорційного механізму їх застосування. Аптека повинна відповідально планувати запаси, своєчасно формувати замовлення та докладати реальних зусиль для забезпечення пацієнтів необхідними препаратами. Водночас вона не повинна нести відповідальність за перебої у виробництві, імпорті чи дистрибуції, які перебувають поза межами її контролю.

Асоціація переконана, що таке врегулювання допоможе зменшити невиправдані ризики для учасників програми реімбурсації, підвищити стабільність роботи аптечних закладів та водночас зберегти належний рівень їхньої відповідальності перед пацієнтами.

Кінцева мета залишається незмінною — забезпечення максимально безперервного та доступного отримання пацієнтами необхідних лікарських засобів, зокрема в умовах війни та нестабільної логістики.

Afu.in.ua