Вимоги до Тактильних елементів доступності (лист від 04.08.2026 № 617-01.1/01.0/0517-26)

Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Полтавській області нагадує, що у відповідності до абз. 5 п. 165 постанови КМУ від 30.11.2016 №929 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)»: ліцензіат, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами забезпечує створення необхідних умов для вільного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів, що документально підтверджується фахівцем з питань технічного обстеження будівель та споруд, який має кваліфікаційний сертифікат.

Дані норми, стандарти і правила викладені в ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» (далі – ДБН В.2.2-40:2018) зі змінами № 1, № 2, № 3.

Зміна №3 до ДБН В.2.2-40:2018 затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20.11.2025 № 1617 та набула чинності 01.04.2026.

Вимоги до Тактильних  елементів доступності встановлено пунктами 8.2, 8.3 ДБН В.2.2-40:2018.

Тактильні елементи доступності (далі – ТЕД) повинні надавати особам з порушенням зору необхідну і достатню інформацію, яка сприяє самостійному орієнтуванню в інфраструктурі усіх населених пунктів, у тому числі у вулично-дорожньому просторі, на прибудинковій території, у житлових будинках та громадських будівлях і спорудах.

Основний принцип використання ТЕД – сприйняття на дотик.

ТЕД поділяються на тактильні смуги (далі – ТС) та тактильні інформаційні покажчики (далі-ТІП)

ТС повинні тактильно відрізнятися від основної поверхні, на яку їх встановлено, та бути відчутними (за допомогою білої тростини або підошви взуття). Додатково рекомендується щоб ТС контрастно відрізнялися за кольором від (до) поверхні, на яку їх встановленою

ТС розподілено, зокрема, за принципом влаштування на стандартні і спеціальні.

ТС за функціональним призначенням поділяють на три типи: попереджувальні, направляючі та інформаційні.

ТС можуть бути:

зовнішні (на пішохідних доріжках та пішохідних зонах тротуарів, на елементах доріг і вулиць населених пунктів у визначених місцях);

внутрішні (на поверхні підлогового покриття всередині будівель і споруд).

Стандартні ТС – це конструкції зі звичайних (типових) елементів середовища, які водночас із основним функціональним призначенням, не пов’язаним із доступністю, за своїми тактильними властивостями можуть виконувати функції тактильних смуг.

Зовнішні стандартні ТС – це бордюрний камінь, газон, пішохідна доріжка, яка має з одного чи з двох боків різне за фактурою покриття зі стандартних матеріалів, комбіноване покриття, коли на пішохідних шляхах покладено різні типи тротуарної плитки, бруківки, асфальту, що відрізняються тактильно і за кольором.

Внутрішні стандартні ТС – це решітки чи килимки для витирання ніг, килимові доріжки, за умови їх надійного закріплення, не ковзання, якщо вони не створюють бар’єрів чи незручностей під час пересування. Інші елементи інтер’єру, розташовані поруч, які відрізняються один від одного тактильно та за кольором.

Спеціальні ТС – це тактильний наземний/підлоговий покажчик, виготовлений зі штучних спеціальних тактильних індикаторів. Вимоги до виготовлення окремих тактильних індикаторів наведено в ДСТУ ISO 23599.

                   Спеціальні тактильні індикатори

Спеціальні попереджувальні ТС повинні мати рельєф — тип рифу № 1 —  у вигляді зрізаних півсфер, зрізаних конусів тощо.

Спеціальні направляючі ТС повинні мати рельєф —  тип рифу № 2 — у вигляді повздовжніх (паралельних один одному) рифів або ребер.

Спеціальні ТС можуть облаштовуватися в один з таких способів:

а) Основа тактильного індикатора укладається врівень з поверхнею пішохідного шляху. Тактильний контраст спеціальної ТС забезпечується лише рифом, який повинен виступати над поверхнею (0,004–0,005) м.

Приклад укладання тактильного індикатора на поверхні шляху руху

б) Основа ТС укладається на поверхню пішохідного шляху. При цьому основа такого ТС не повинна перевищувати 0,003 м, загальна висота з рифом має становити не більше ніж 0,008 м над поверхнею пішохідного шляху, а закріплення до поверхні бути надійним і довговічним.

 Профіль спеціального тактильного індикатора, що допускається для встановлення на існуючі поверхні

Попереджувальну ТС слід застосовувати для попередження про бар’єр, небезпеку чи перешкоду. Спеціальні попереджувальні ТС повинні бути завширшки не менше ніж (0,3–0,6) м.

Спеціальні попереджувальні ТС повинні мати ширину відповідно до ширини перешкоди на шляху руху. Початок попереджувальної ТС повинен знаходитись не менше ніж за 0,15 м, а її кінець — не більше ніж за 1,0 м до перешкоди

Застосування попереджувальної тактильної смуги перед початком сходів

1 — виділення  контрастною попереджувальною смугою першої й останньої сходинок маршу;

2 — попереджувальна  ТС.

Попереджувальні ТС завширшки не менше ніж 0,3 м обов’язково встановлюють паралельно відносно бар’єру (перешкоди) під кутом 90 градусів відносно подальшого необхідного шляху руху в місцях:

перед вхідними дверима початок (ближній край до дверей) спеціальної попереджувальної тактильної смуги повинен розміщуватись на відстані не менше, ніж ширина відкривання дверного полотна.

перед початком сходів (відкритих та внутрішніх).

NB!!! На сходових клітинах, на проміжних майданчиках між маршами відкритих сходів пішохідних шляхів допускається не встановлювати попереджувальні ТС. Необхідність встановлення таких попереджувальних ТС на проміжних площадках між маршами відкритих та внутрішніх сходів визначається завданням на проєктування;

перед початком відкритих пандусів, якщо до такої ТС примикає направляюча або інформаційна ТС;

перед вхідними дверима, якщо до такої ТС примикає направляюча або інформаційна ТС (яка вказує місце повороту (розходження) направляючої ТС).

 Направляюча ТС повинна забезпечувати вільне орієнтування для пошуку необхідного та безпечного напрямку руху осіб з порушенням зору та інших користувачів.

Спеціальна направляюча ТС повинна бути завширшки 0,3 м (допускається 0,4 м). Спеціальні направляючі  ТС доцільно встановлювати в приміщеннях площею від 150 м2 (холи, вестибюлі, зони очікування) для позначення основних маршрутів (від вхідної групи до рецепції, довідково-інформаційної стійки, ліфту, сходів тощо)

NB!!! В аптеках, оптиках, які мають інтуїтивні чи компактні простори, або забезпечено можливість ідентифікації користувача працівниками закладу (послуга фізичного супроводу клієнта) використання спеціальних направляючих ТС недоцільно.

Тактильні інформаційні покажчики (далі – ТІП) – повинні дублювати плоско друковану текстову чи графічну інформацію у тактильному вигляді та шрифтом Брайля.

ТІП має бути складовою універсальних інформаційних покажчиків.

ТІП поділяються на інформаційні тактильні таблички (зовнішні і внутрішні), інформаційні тактильні позначки та мнемосхеми.

Носії, на яких розташовано ТІП, не повинні мати гострих кутів (мати заокруглення).

Недоцільно використовувати інформатори шрифтом Брайля без відповідної візуальної інформації.

Інформаційні тактильні таблички повинні дублювати текстову інформацію у тактильному вигляді плоско друкованого тексту та шрифтом Брайля. Порядок і правила застосування шрифту Брайля на інформаційних вказівниках слід виконувати згідно з вимогами ДСТУ ISO 17049.

Зовнішня тактильна табличка повинна містити основну інформацію про об’єкт: назву, робочі та вихідні дні, години роботи. За потреби, на табличці може зазначатися контактний телефон та інша додаткова інформація

Зовнішня тактильна табличка розміщується на стіні праворуч або ліворуч від вхідних дверей так, щоб нижній край таблички був на висоті 1,2–1,6 м від поверхні вхідної площадки, а шрифт Брайля опинився на висоті не нижче ніж 1,2 м і не вище ніж 1,5 м. Зовнішню тактильну табличку рекомендовано розміщувати на відстані (0,3–0,5) м від дверного прорізу або лиштви, праворуч або з боку дверної ручки.

Внутрішні тактильні таблички доцільно встановлювати у холах, вестибюлях, інших функціональних зонах будівлі, а також біля входів до приміщень. Такі таблички повинні містити назву та/або номер зони чи приміщення, а за потреби – інформацію про функціональне призначення зони чи приміщення та послуги, що там надають.

ЗАСОБИ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Шрифти

В.1 Усі інформаційні таблички, стенди, інформатори, будь яка текстова чи графічна інформація на об’єкті повинна бути виконана шрифтом за розміром відповідно до таблиці В1. Співвідношення кольорів шрифтів відносно фону табличок має бути контрастним. Відповідні співвідношення кольорів можуть бути: двосторонні, тобто будь-який колір може використовуватися як колір фону чи шрифту. При використанні контрастного співвідношення кольорів в поєднанні темний фон – світлий шрифт рекомендований розмір шрифту необхідно збільшити на 25 %.

Зміст покажчиків для орієнтування та навігації повинен бути зрозумілим, чітким та лаконічним.

В.2 Шрифти для покажчиків повинні бути легкими для розпізнавання та читання. Співвідношення ширини і висоти літер, цифр і символів повинно бути в межах 3:5 і 1:1. Рекомендується використовувати шрифти без зарубок та декоративних елементів. Літери та символи не мають відображати тінь, символи повинні мати рівномірну товщину та висоту. Рекомендується, щоб повідомлення з окремих слів або груп слів починалося з великих літер і продовжувалося малими літерами. Також можна використовувати так званий “змішаний” стиль (поєднання великих-малих символів). Шрифт не може бути виконаним курсивом. Літери та символи не повинні торкатися одне одного. Рекомендується використовувати такі шрифтові гарнітури: Helvetic, Standard, Univers,FF DIN, NewJohnstjn, GillSans, Frutiger, ArialCyrBold.

В.3 Розмір літер і графічних символів залежить від відстані для читання і ступеня зниження зору кожної окремої людини. Нижче представлені стандартні значення розмірів літер в залежностівід максимальної відстані читання у таблиці В.1.

Таблиця В1

лист

Dls.gov.ua