ThePharmaMedia підготувала огляд 50 найбільших угод M&A на світовому фармринку, оголошених і завершених за останні 10 років. Нас цікавило, які саме активи були об’єктом придбань, хто був інвесторами, якими були їхні мотиви/очікування, а також якими були результати для інвесторів.

Рейтинг базується на публічно заявленій вартості транзакцій (headline value) у доларах США. 

Для деяких операцій враховуються умовні платежі, платежі за досягнення цільових орієнтирів (milestones або CVR), якщо ця сума була використана ринком і компаніями як декларована вартість. 

Для угод з купівлі компаній-виробників і зрілих фармацевтичних компаній ключове питання — наскільки ця покупка дійсно диверсифікувала доходи, зміцнила присутність на ринку, збільшила масштаб бізнесу.

Для покупок біотехнологічних компаній та стартапів основним ризиком є залежність оцінки від одного або двох клінічних активів, особливо якщо значна частина ціни грунтується на очікування майбутніх досягнень.

Для аптечних роздрібних продавців і дистрибʼюторів ключову роль відіграють антимонопольні обмеження, щільність мережі, логістика та контрактна сила щодо постачальників і пацієнтів.

Для сервісних компаній важливо контролювати інфраструктуру для розробки, досліджень і виробництва, тобто всього того, без чого біофармацевтика не може масштабуватися.

Огляд було підготовлено на основі офіційних пресрелізів компаній, річних звітів, матеріалів SEC і Reuters, а також галузевих оглядів, використаних для початкового відбору кандидатів на рейтинг. Для деяких операцій у сфері біотехнологій та приватних компаній фінансовий профіль цільової групи обмежений, оскільки самі компанії не розкривали повний дохід або не було суттєвих доходів. У таких випадках ми зазначили ці обставини, а також стадію розробки, тип портфеля чи тип наукової платформи.

Ось що ми побачили в даному огляді.

• Угорі рейтингу за критерієм вартості угод домінують угоди з виробниками ліків та інноваційними біотехнологічними компаніями. 

• Помітно менше операцій з фармацевтичною роздрібною торгівлею та фармацевтичною дистрибуцією у справді великих масштабах. Точніше кажучи, в рейтинг потрапили дві такі угоди.

• Сегмент наукових і виробничих послуг (наукові / CRO / CDMO) також незначний. Там купували інфраструктуру для розробки, виробництва та досліджень.

• Більшість придбань інноваційних біотехнологічних компаній пояснюються кількома причинами: наближенням кінця наявних патентів (patent cliff), відсутністю власних розробок на пізніх стадіях, прагненням диверсифікації. Чим ближчі патентні «обриви» (patent cliff) і чим дорожчими стають внутрішні помилки R&D, тим вища готовність великих фармацевтичних компаній купувати зовнішній портфель досліджень і розробок (pipeline).

• Значну частку закупівель здійснили кілька великих світових компаній, зокрема AbbVie, Bristol Myers Squibb, Eli Lilly, Merck, Novartis, Pfizer, Sanofi в рамках диверсифікації, посилення сегментних портфелів і зміцнення позиції в дослідженнях нових терапій.

• Найризикованішими кейсами десятиліття були придбання біотехнологічних компаній з одним активом (однією діючою речовиною). 

• Найпереконливіші позитивні результати частіше спостерігалися, коли покупець отримував або існуючу комерційну одиницю, або платформу з кількома джерелами майбутнього доходу, а не одну наукову гіпотезу.

Всі п’ятдесят угод поділені на п’ять груп.

• Перша група — це угоди з купівлі виробників ліків і великих біотехнологічних компаній. 

• Друга група — це угоди з купівлі інноваційних біотехнологічних компаній і стартапів. 

• Третя група — це угоди з науковими, сервісними та інфраструктурними фармацевтичними компаніями.

• Четверта група — угоди з купівлі оптових компаній.

• Пʼята група — це угоди з купівлі роздрібних мереж.

Нумерація кожної окремої транзакції відповідає її номеру відповідно до критерію фінансового розміру транзакції.

Thepharma.media