Заступниця міністра охорони здоров'я з питань цифровізації Марія Карчевич розказала агентству "Інтерфакс-Україна" про розвиток процесів цифровізації у сфері охорони здоров'я в Україні, які сервіси будуть розвиватися в рамках євроінтеграційних процесів та коли можна буде обмінюватися медичними даними з закордонними клініками

Текст: Ганна Левченко

- Наскільки актуальними наразі є питання цифровізації в системі охорони здоров'я і що зараз відбувається в цій сфері, зокрема з огляду на євроінтеграційні процеси?

- Цифровізація в нас продовжує активно розвиватися. Зрозуміло, що з урахуванням обмеженості ресурсів як людських, так і фінансових, але ми продовжуємо впроваджувати проєкти, що запланували для реалізації – як сервіси для лікарів, так і для пацієнтів, інших стейкхолдерів. З основного за останній період - в нас фактично появилися нові системи і рішення, які потрібні для євроінтеграції. Наприклад, система щодо косметичної продукції. Це європейська вимога для того, аби був прозорий облік косметичних продуктів в Україні. Нотифікація – це фактично декларація інформації про всю косметику, яка є на території країни, для того, щоб ми були впевнені, що косметичні продукти безпечні для використання.

- Це стосується тільки імпорту чи для української продукції теж?

- І виробники, й імпортери косметики мають можливість подавати дані про свою продукцію онлайн – швидко, прозоро та відповідно до європейських стандартів. Це не лише захищає споживачів, а й створює зрозумілі та передбачувані правила для бізнесу.

Крім того, ми запровадили, низку рішень які потрібні для лікарських засобів в контексті євроінтеграційних зобов'язань. Наприклад, це міжнародний формат eCTD для реєстрації ліків, який дозволив об'єднати сотні документів в єдину архітектуру і структуру для того, щоб швидко розглядати і приймати рішення щодо реєстрації лікарських засобів на території країни. Також, безумовно, одним із важливих рішень останнього часу був запуск кабінету пацієнта. Ми маємо вже 400 тис. українців, які скористалися кабінетом пацієнта, і,  безумовно, будемо продовжувати його розвиток.

Звісно, що продовжується впровадження рішень, які вже були започатковані. Наприклад, це продовження реформування системи оцінювання функціонування для визначення інвалідності. Це також електронний розподіл до інтернатури, у нас якраз у нас завершено цьогорічний розподіл майбутніх лікарів-інтернів. Розподіл до інтернатури – це дуже важливий етап підготовки лікарів, відповідальний період в їхньому житті.

- Хочу уточнити щодо кабінету пацієнта. Ви сказали, що вже 400 тис. українців скористалися цим кабінетом. Наскільки я пам'ятаю, зареєстровано в ЕСОЗ близько 30 млн людей, а скористалися всього 400 тис. Чому так небагато?

- В електронній системі охорони здоров'я зареєстровано майже 34,5 млн українців. Водночас у багатьох українців вже є декларація з лікарем, а в кабінеті пацієнта саме доступний сервіс укладання декларації. Тобто в багатьох пацієнтів вже є декларація, вони не хочуть змінювати лікаря, тому очевидно, що потреби використовувати цей сервіс немає. Ним користуються, до прикладу, люди, які вимушено переїхали з прифронтових територій і тепер шукають свого лікаря. Для них цей сервіс корисний та важливий.

- Які ще сервіси можуть з'явитися в кабінеті пацієнта? Як буде продовжуватися його розвиток? Коли пацієнт зможе подивитися там свої медичні дані?

- Це два наступні етапи розвитку кабінету пацієнта. Ми зараз готуємо технічне завдання на доступ пацієнта до своєї електронної медичної карти для того, щоб будь-хто міг отримати через кабінет пацієнта доступ до всіх медичних даних, які роками накопичуються і зберігаються в цифровому форматі. Також ми готуємо документ під назвою patient summary в кабінеті пацієнта (так званий "медичний профіль пацієнта"), який буде потрібен для транскордонного обміну даними. Ми зараз тестуємо пілотний проєкт з Естонією, щоб можна було надалі розширити обмін даними на інші країни ЄС на виконання регламенту щодо Європейського простору даних про охорону здоров'я. Це регулювання зокрема передбачає транскордонну інфраструктуру та поетапний обмін даними між країнами ЄС. Оскільки Україна теж має прагнення вступити до Європейського Союзу, то ми маємо бути готові.

- Тобто йдеться про те, що лікар, наприклад, зможе передати результати аналізів в лікарню в Німеччину чи в Італію?

- Якщо спростити, то так. Для первинного використання, тобто безпосередньо під час надання медичної допомоги, передбачено транскордонний обмін кількома пріоритетними категоріями даних. Першими є patient summary, про який вже згадувала, та електронні рецепти – до березня 2029 року. Наступна група – медичні зображення, результати лабораторних досліджень та ін. – тут термін до березня 2031 року.

- Давайте поговоримо про роботу медичних інформаційних систем, МІСів. Які питання виникають під час інтеграції МІСів із центральною базою даних? Чи є співпраця ЕСОЗ з МІСами?

- Співпраця триває постійно. Основні виклики полягають в тому, що МІСи мають відповідати встановленим державою вимогам. Зокрема, в умовах війни і загроз кібератак ворога захист даних є пріоритетом національного рівня. У зв'язку з цим під час воєнного стану посилилось тестування медичних інформаційних систем на відповідність безпековим вимогам. На жаль, цьогоріч не всі МІС пройшли тестування, тому деякі були відключені від центральної бази даних. Хоча більшість забезпечують необхідні вимоги та вчасно виконують необхідні оновлення.

- Скільки МІСів було відключено?

- В 2026 році було відключено, якщо не помиляюся, близько шести. Перед тим протягом воєнного стану в нас було ще одне відключення. Загалом саме через питання безпеки були відключені більше 10 МІСів.

- Вони подавали якісь апеляції, чи намагалися щось переробити, щоб повернутися?

- Вони можуть повернутися, якщо відповідатимуть вимогам, виправлять недоліки і знову пройдуть тестування.

- Останнім часом є повідомлення з боку Національної служби здоров'я України (НСЗУ) про те, що під час моніторингу виявили певні маніпуляції даними. Чи видно в ЕСОЗ такі маніпуляції?

- Будь-які цифрові інструменти завжди підвищують прозорість. Те, що міг заховати папір, через електронні сервіси стає помітним, тому проведення моніторингу стає простішим. Використовуючи масиви даних, можна виявляти ті чи інші аномалії, спостерігати їх в розрізі, наприклад, як окремого закладу охорони здоров'я, так і конкретного працівника. Цифра – це про прозорість, а якщо з'являються зауваження, то необхідно з'ясовувати чи мають дії людини незаконний характер.

Дійсно в НСЗУ здійснюється низка заходів щодо моніторингу. Моніторинг дає можливість підсвітити аномалії за певними показниками і критеріями. Тож коли автоматичний моніторинг виявляє такі аномалії, тоді НСЗУ розпочинає фактичний моніторинг, в тому числі це може бути з виїздом на місце, до конкретного закладу охорони здоров'я з перевіркою обставин тих чи інших подій. Але водночас важливо і забезпечувати підтримку медичних працівників: надавати зрозумілі роз'яснення щодо вимог до внесення даних, навчальні матеріали тощо. Завдання цифрової системи – не лише зробити сферу прозорішою, а й допомогти лікарю правильно працювати з даними та мінімізувати ненавмисні помилки.

- Давайте поговоримо про кібербезпеку. Ви на початку війни кілька разів говорили, що кібератаки на електронну систему охорони здоров'я посилювалися. Яка ситуація станом на зараз?

- Насправді вони постійно тривають, тобто є різні види атак, які можуть здійснюватися, але в останні періоди ми бачимо, що основна ставка робиться не на технічний злам системи, а на те, щоб через людину, користувача системи зайти й отримати в незаконний спосіб доступ до певних даних. Це, наприклад, коли тобі повідомляють, що потрібно терміново щось зробити, надати свою інформацію, свій доступ до свого акаунту. Через неуважність або недостатню цифрову грамотність користувачів шахраї можуть отримати доступ до їх даних. Тому ми постійно проводимо масштабні фішингові тестування, для того, щоб промоніторити, як реагують працівників міністерства та різних інституцій у сфері охорони здоров'я, медичних закладів. Даємо зворотній зв'язок і проводимо додаткове навчання.

Крім цього, впроваджуються і технічні заходи, проводяться регулярні тестування на безпеку і вразливість. Те, що ми останнім часом впроваджуємо, це галузевий центр кібербезпеки для всієї сфери охорони здоров'я. Це технічні та організаційні рішення для того, щоб можна було отримувати в режимі реального часу оповіщення про кіберінциденти, моніторити їх, прогнозувати та вживати певних превентивних заходів. Тож зараз триває підключення різних інституцій до галузевого кіберцентру, усього буде підключено біля 1000 інституцій – МОЗ, НСЗУ, Держлікслужба, усі державні установи та підприємства сфери управління МОЗ, департаменти охорони здоров'я, заклади охорони здоров'я спроможної мережі. Тобто ми таким чином охопимо сферу, щоб мати змогу більш якісно управляти цифровими подіями.

- Ми говорили з вами про ліквідацію МСЕК. Оновлена система працює вже близько двох років. Які висновки можете зробити? Які помилки і що, навпаки, було зроблено правильно?

- Основний позитивний висновок зміни системи встановлення інвалідності – це те, що вона стала значно прозорішою та більш зручною для пацієнтів. Ми регулярно проводимо опитування пацієнтів, які пройшли нову систему оцінювання функціонування і понад 62% кажуть, що стало краще. Це досить хороший показник. Наше завдання було визначити чіткі прозорі критерії, щоб ті, хто має певні обмеження функціонування, могли отримати статус прозоро і без жодного вимагання хабаря.

- Корупції в цій сфері стало менше?

- Це особливий тригер, тому що статус інвалідності впливає на відстрочку від мобілізації. Нажаль, поки триває воєнний стан, звести до нуля наявність корупційних ризиків, мабуть, нереально. Але однозначно система стала цифровою та в рази прозорішою, а ті аномалії, що ми виявляємо, передаємо у відповідні органи. Ми бачимо, що більшість порушень зараз стосується процесу направлення ще до оцінювання, а не самого оцінювання. Тому додатково моделюємо, як мінімізувати такі ризики. Це, звісно, може вплинути на зручність для пацієнта, тому ми ще обмірковуємо, як краще це реалізувати. Також у нас є звернення та побажання, що можна змінити, і, власне, змінюємо нормативні правила й технічні рішення. Наприклад, зараз готуємо сервіс для пацієнтів, який дозволить у режимі реального часу дізнатися, чи розглянуті їхні справи.

- Є судові позови на рішення щодо встановлення інвалідності?

- Судові позови є. Найбільше судових позовів якраз по перевірці обґрунтованості справ щодо посадових осіб певних органів. Нагадаю, що такі перевірки здійснюються на виконання рішення РНБО. Наразі ці судові процеси тривають, і скажу чесно, що рішення в судах досить різні.

- Які передбачаються наступні етапи цієї реформи?

- Ми хочемо зараз впровадити так звані збірні експертні команди, щоб оцінювання проводили лікарі не одного закладу охорони здоров'я, щоб була змішана група для мінімізації додаткових ризиків.

- Тобто, пацієнт буде їздити по різних закладах?

- Ні, це буде онлайн оцінювання. Ми говоримо про кейси, де не потрібна фізична участь пацієнта. Зараз хочемо протестувати дієвість такого рішення і далі масштабувати його.

- Давайте тепер про євроінтеграцію. Що у нас в плані цифровізації в контексті з євроінтеграції зроблено добре, а що поки не дуже?

- Основне зараз на слуху в частині євроінтеграції – це те, що з 1 січня 2027 року має запрацювати Укрфармагентство. Фактично з цього моменту вступає в силу новий закон про лікарські засоби, який передбачає нові правила регулювання фармринку і запуск нового регуляторного органу. І під ці зміни передбачено різні цифрові рішення. Частину з них вже впроваджено, частину ми ще будемо впроваджувати.

Також, якщо ж говорити про євроінтеграцію в контексті фармацевтичної галузі, то це й запуск верифікації ліків з 2Д-кодуванням. 2Д-кодування, згідно з законом, має бути обов'язково впроваджене з 2028 року, зараз триває підготовка. Ще важливий крок, до якого рухаємось – це транскордонний обмін даними та транскордонна медицина (механізм, який дає людині можливість отримати медичну допомогу в іншій державі, а витрати на таке лікування у визначених випадках покриває або відшкодовує держава, відповідальна за її медичне забезпечення). На днях уряд схвалив законопроєкт про транскордонну охорону здоров'я відповідно до норм ЄС, його передано на розгляд парламенту. Але маємо розуміти, що основні механізми запрацюють після вступу України до ЄС.

Є й інші завдання, наприклад, впровадження нового Регламенту ЄС у сфері речовин людського походження (SoHO).

- Що саме має бути впроваджено для 2Д-кодування?

- Перше, це цифрова інфраструктура, тобто фактично вибір одного з верифікованих провайдерів ІТ-рішення, через якого зможемо впроваджувати спочатку національну платформу відповідно до вимог ЄС, а згодом підключитися до європейського хабу. Друге – це національна організація з верифікації лікарських засобів. Вона вже створена, пройшла юридичну реєстрацію. І третє – це готовність самого ринку. Зараз ми спільно з національною організацією опрацьовуємо необхідні кроки.

- Які ще плани щодо розвитку цифрових сервісів?

- Зараз ми активно дивимось у сторону інновацій та технологій штучного інтелекту. Працюємо над запуском експериментального проекту у вигляді регуляторної пісочниці MedTech Sandbox для безпечного тестування та підготовки до масштабування інноваційних технологічних продуктів. Спільно з профільним комітетом Верховної Ради та експертами опрацьовуємо питання щодо регулювання застосування штучного інтелекту у сфері охорони здоров'я.

- Давайте поговоримо про повоєнне відновлення. Яка роль цифровізації в цьому процесі?

- Зараз майбутнє без цифрових інструментів вже важко уявити. Це насправді не тільки про якісь електронні записи чи реєстри, це про дані й про використання цих даних для аналізу поточного стану, для певного планування і прогнозування. Зараз через електронні інструменти ми можемо бачити стан справ у кожному закладі охорони здоров'я, починаючи від того, які послуги надаються, які маршрути пацієнта дотримуються, що в кадровій ситуації з медичними працівниками. На основі цього ми можемо робити відповідні прогнозування. Наприклад, ми знаємо, що частина медзакладів у нас зруйнована, тому ми можемо робити певні моделювання для того, щоб розуміти, як відновлювати і модернізувати заклади, які існують.

І, звісно, говорячи про розвиток, ще раз згадаю про ШІ. В медичній сфері це не тільки про зменшення якоїсь певної рутини для лікаря, наприклад, розшифрування голосового запису прийому і передзаповнення даних в електронній системі. Тут ще й певні сервіси для пацієнтів, над якими зараз дискутуємо. Та без правової рамки впровадження ШІ може призводити до проблем як в етичній складовій, так і в юридичному регулюванні. Але тут теж має бути баланс, бо жорстке регулювання може зупинити розвиток. Тому нам важливо, щоб в Україні й інновації могли розвиватися, і юридична рамка була надійна.

Interfax.com.ua