• Консультаційний центр: +38 067 464 48 24
    +38 093 705 41 41
До списку новин

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував підтримати законопроекти щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг

10.09.2019
Нещодавно, наприкінці серпня 2019 р., до Верховної Ради України було подано два основних законопроекти щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг, обидва з яких пропонують розширити сферу застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та посилити відповідальність за порушення вимог законодавства щодо їх застосування підприємцями.
Перший — це проект Закону України від 29.08.2019 р. № 1053 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», яким передбачено цілий ряд змін:
  • запровадження програмних РРО;
  • уточнення вже існуючої термінології;
  • запровадження технологій захисту даних про проведені розрахункові операції;
  • спрощення процедури реєстрації РРО;
  • посилення відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків.
Більш детальний огляд запропонованих законопроектом № 1053 змін можна знайти за посиланням. Наразі з’явився й текст другого проекту Закону від 29.08.2019 р., зареєстрованого за № 1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», а також висновок Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, в якому він рекомендує Верховній Раді України прийняти проект за основу та в цілому з незначними правками. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку також зазначило, що прийняття рішення щодо внесеного законопроекту № 1073 має здійснюватися за результатами розгляду законопроекту № 1053. Отже, обидва проекти, визначені Президентом як невідкладні, можуть бути прийняті найближчим часом.
Законопроект № 1073, згідно з пояснювальною запискою, розроблено з метою запровадження дієвого механізму контролю обігу товарів та обсягу доходів суб’єктів спрощеної системи оподаткування, а також виведенню з тіні ряду великих та середніх торгівельних компаній, які зловживають спрощеною системою оподаткування. Для цього ним вноситься ряд змін у Податковий кодекс України, зокрема:
Передбачається механізм компенсації споживачеві вартості покупки, якщо за результатом його скарги до контролюючих органів встановлено факт порушення порядку проведення розрахунків під час покупки товарів або послуг на суму понад 100 грн.
Запроваджується інформаційна система в межах електронного кабінету, яка дозволить здійснювати перевірку автентичності розрахункового документа, оформляти скарги на продавця за порушення ним порядку проведення розрахунків, а також відстежувати стан їх розгляду.
Подається визначення систем зберігання, збору та обліку даних РРО, а також вводиться можливість використання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, подання яких є обов’язковим згідно із Законом, у якості джерел податкової інформації.
Запроваджується дворівнева система перевірок поданих споживачем звернень або скарг через засоби порталу перевірки розрахункових операцій.
Розширюється перелік видів діяльності суб’єктів господарювання, для яких застосування РРО є обов’язковим.
Вищезазначений механізм компенсації споживачеві вартості покупки за результатом його скарги до контролюючих органів розглядається ініціаторами законопроекту як мотивація покупця сприяти контролю за дотриманням вимог законодавства про здійснення розрахункових операцій. Однак головною і найважливішою зміною, у разі прийняття вказаного законопроекту, стане зобов’язання використовувати у своїй діяльності РРО чи програмні РРО для всіх, окрім платників єдиного податку першої групи, без урахування розміру отриманого доходу. При цьому проектом передбачено перехідний період для платників єдиного податку другої–четвертої груп на період з 1 січня до 31 грудня 2020 р., обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн., однак він не застосовується в ряді випадків. Наприклад, для підприємців, які продають товари через мережу Інтернет, а також підприємців, які реалізують лікарські засоби, вироби медичного призначення та надають платні послуг у сфері охорони здоров’я.
Що стосується дворівневої системи перевірок поданих споживачем звернень або скарг, згідно з проектом на першому рівні пропонується проведення камеральної перевірки поданого звернення. А у випадку непідтвердження продавцем факту продажу товарів або послуг покупцю в ході камеральної перевірки чи неявки для її проведення пропонується призначати фактичну перевірку дотримання всіх вимог законодавства про застосування РРО, оприбуткування товарів та обліку їх руху й дотримання порядку ведення касових операцій.
До списку новин